22 вересня Болгарія відзначає одне з найважливіших національних свят – День незалежності, що символізує остаточне звільнення від османського панування та початок нової епохи в історії країни. Цей день знаменує проголошення в 1908 повного суверенітету Болгарського царства після трьох десятиліть статусу автономного князівства під верховенством Османської імперії.
Історична подія сталася у давній столиці Велико-Тирнове, де князь Фердинанд I у церкві Сорока мучеників урочисто зачитав маніфест про незалежність. Цей акт став кульмінацією національно-визвольного руху болгарського народу і політичних процесів, що послідували за Російсько-турецькою війною 1877-1878 років.
Проголошення незалежності мало фундаментальне значення для болгарської державності. Воно не лише завершило тривалий період зовнішньої залежності, а й дозволило країні зайняти рівноправне становище серед незалежних держав Європи. Болгарія отримала можливість самостійно формувати свою зовнішню політику, розвивати економіку та зміцнювати національні інституції.
Сучасне значення свята полягає у збереженні історичної пам'яті про багатовікову боротьбу за національне самовизначення. День незалежності є нагадуванням про цінність суверенітету та єдності болгарської нації. Урочисті заходи, що відбуваються по всій країні, наголошують на наступності поколінь і важливості збереження національної ідентичності.
Це державне свято поєднує громадян навколо ідеї зміцнення болгарської державності та сприяє вихованню патріотизму серед молоді. Він залишається символом історичної справедливості та національної гідності болгарського народу.